Ви ходили колись на пивну екскурсію Львовом?

Ви ходили колись на пивну екскурсію Львовом? Ця прекрасна гастрономічно-освітня (це не я так написав – це цитата) пригода із дегустацією пива та пізнаванням культири батярів Львова, розповідями про пивні цицькі та шуканням замурованих грошей, питтям «липового» ( назва походить не від смаку, а від історії про його створення) фірмового пива, певно надовго залишилися у Вашій пам’яті.

Read More »

Browar.biz та Kalendarium Lwowa 1918-1939: лише два cлова

Browar.biz – на цьому форумі знайшов згадку від Piwowar про Людвика Шишку – який став головним пивоваром на броварні Ліліенфельда, цитую:

Zmiany personalne w browarze Lilienfelda we Lwowie na początku 1891 roku:
August Kraupner został zatrudniony jako słodownik,
Jan Havranek jako główny piwowar,
Franz Kafka jako główny czeladnik w fermentowni.
Funkcję mistrza piwowarskiego otrzymał Ludwik Siska

У книжці Агнєшки Бєджицької Kalendarium Lwowa 1918-1939, знайшов таку згадку,

цитую:

Zmarł Ludwik Šiška, naczelny piwowar Lwowskiego Tow. Akcyjnego Browarów.

Ось так, ціле життя людини вміщується у двух реченях як і у двох словах – народився, помер.

Скільки заробила Львівська Броварня від 1 жовтня 1927 до 30 вересня 1928 – повний фінансовий звіт

Перед початком світової кризи Львівське Акційне Товариство Броварів входило із непоганим чистим прибутком у майже 1 мільйон 600 тисяч злотих. Звіт був опублікований у Ogłoszenia: dodatek do Dziennika Urzedowego Ministerstwa Sprawiedliwości, 21 II. 1929 r.

Тут ми бачимо прізвища трьох дирекnорів і одночасно співвласників Львівських броварів, про них та їх долю, згодом, у наступних дописах.

ТРИ ХОРОШИХ КНИГИ ПРО ПИВО НА НОВИЙ РІК

Новий рік і книжки про пиво.

Перша – це чудова книга “Building a Sensory Program: A Brewer’s Guide to Beer Evaluation”, автор Pat Fahey. Цілий 21 рік підчитував цю книгу на Гугл букс, і ось нарешті, повноцінна електорнна версія.

Друга книжка – це книга Tomasz Kopyry – “Piwo. Wszystko co musisz wiedzieć, żeby nie wyjść na głupka”. Усі справжні поціновувачи пива знають легендарного пивного влогера з Польщі, а якщо не знають мають шанс прочитати його книжку.

Ну і вишенька на торті Сastle Malting – “History Of Beer” homebrew recipe calendar 2022, саме то для домашніх пивоварів від всесвітньо відомої солодової компанії.

ПиСи. Якщо цікавлять посилання на книжки пишіть у особисті повідомлення у мордочці (facebook).

Свято яке завжди з тобою

“У brasserie було напівпорожньо, і коли я сів під стіною, спиною до дзеркала, і офіціант спитав, чи подати мені пива, я замовив distingué — великий скляний кухоль, що вміщав літр,— і картопляний салат.

Пиво було дуже холодне і смакувало чудово. Картопля в салаті не кришилася й була приправлена оцтом та смачнющою маслиновою олією. Я посипав салат чорним перцем і вмочив в олію шматочок хліба. Добряче сьорбнувши з кухля напочатку, далі я пив і їв дуже повільно. Доївши салат, я замовив ще одну порцію, а до неї cervelas. То була велика товста сосиска, розрізана вподовж і полита особливим гірчичним соусом.

Я підібрав хлібом усю олію та весь соус і помалу сьорбав пиво, а коли воно стало вже не холодним, допив кухоль, і замовив ще demi, й подивився, як його наливають. Цей кухоль здався мені ще холоднішим, ніж перший, і я одразу випив половину. “

Краще Старого Хема і не скажеш. А для тих хто очікує чогось новенького 2 фільми про пиво:

перший “The Story of German Beer”, у якому, нарешті, адекватно і чітко все розказано про Райханзебот, самими німцями, нічого додати, нічого забрати. Посилання тут.

другий “Brewmance 2021”, ще одна спроба гамерицьких пивоварів освідчитись у коханні до пива. Посилання тут.

Ну і зі святом вас та #дякуюзапиво

Львівський погром євреїв у 1918 році і власники Львівських броварів

Колись, вже згадував у пості Львівська броварня – свій серед чужих, чужий серед своїх, що у вищих колах Польської сецесійної політичної еліти Львівські броварі не вважались польськими, а жидівськими, бо належали жидам (євреям). До того часу не дуже цікавився стосунками поляків і євреїв на території Другої Речі Посполитої, та й зокрема у Львові, одним вухом, десь чув, що стосунки були не дуже. Вже при прочитанні книги “Король”, Щепана Твардохи та перегляді однойменного серіалу, прочитанні купи повідомлень у газетах Львова 20-30 років, та спогадів про постійні переслідування єврейського населення яке становило другу по чисельності групу у місті, випадково наткнувся на книжу Гжегожа Гаудена “Львів. Кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918 року”. Наткнувся у оригіналі по польські, але у кінці 2020 року книжка з’явилась на українській мові у перекладі Андрія Павлишина, відомого дослідника творчості Бруно Шульца, того самого перекладача, що переклав “Кригу” Яцека Дукая, та дослідника Львова.

Зокрема у часописі Chwila який невдовзі після листопадового погрому 1918 року почав виходити, як один із чинників, що міг би, згодом, впливати на ситуацію, щодо політики Польської держави до єврейського населення, а саме у номері №739, дата: 06.02.1921 знаходимо список власників та працівників ЛАТБ які пожертвували свої кошти особам які постраждали у погромах на східній Галичині:

Серед дійових осіб книги які безпосередньо були свідками погрому у Львові у книжці Гаудена згадується доктор Еміль Парнас, Міхал Руди, Max Schaff. Усі ці люди були тісно пов’язані із ЛТАБ.

Ось так по крупинці зараз можна зібрати, якусь інформацію про власників та історію ЛТАБ. Нагадую, що майже із 200 тисяч євреїв які потрапили у львівське гетто та львівські канцтабори під час другої світової війни, офіційно залишились по неперевіреним даним лише трохи більше 800 людей, і то їх особи до кінця не були встановлені.

Трохи лірики і новий номер Craft Beer & Brewing – Best in Beer 2020

Коханні мої! Довго не писав, і не постив, каюсь, грішний. І мої читачі, вже у цьому звинувачували, що не періодично, та не послідовно, а інколи і рідко пощу. Але, маю, маленькі, але виправдання. Одне з них, це те, що робиться уся ця справа «безвозмєздно», друге – це стан здоров’я, бо робота ця дуже копітка тому  маннозатратна  та часохлонна. Постараюсь виправитись, але найбільше мене гнітить, потрібність усієї моєї діяльності. «Общественность» в обличчі львівсьских пивоварів та пивоварень наголошує, що усе, що роблять подвижники пивної освіти вони, цитую, «крутять на піструні», бо і BJCP, і Вольфганга Кунце, і Brew Your Own, і Чарльза Бамфорта і історію українського пива вони вже давно  послали на Fuck… У мене особисто складається враження, що наука про пиво, історія пивоваріння в Україні і будь-які, хоч трошки потребуючі інтелектуального зусилля матеріали не потрібні.  Колись виникало почуття поділитись з усіма тим, що нарив у неті, прочитав та подивився, проте останнім часом його вже не має. Бо маю від Вас у більшості негативний фідбек, або ж взагалі жодного фідбеку. Виникає просте і не риторичне питання – навіщо мені з вами ділитсь інфою, якщо вам в основному хочеться крутити все на піструні? Так, є серед вас поодинокі поціновувачі моєї праці, але…ж я, цитую сам себе, «не желізний», і цього літа відчув це – такої кількості болячек які у мене знайшли лікарі, навіть, у медичній енциклопедії не має. Тому, якщо вам дійсно, цікава моя діяльність, то я постараюсь, у період ремісії, викласти трохи матеріалів, а накопичилось їх дуже багато як по історії так і по інших темах. Проте, якщо не відчуватиму вашої підтримки, то періодичність та хоч якась послідовність, буде згасати. Постараюсь, створити умови, щоб ваша вдячність могла бути виражена не тільки у вподобайках, поширеннях та підписках, але й маленькою матеріальною підтримкою. Тому, будь ласка, піднімайте лапки вгору, підписуйтесь на блог та додавайтесь у друзі на сторінку та у групу Львівський магістрат пива – вам це нічого не коштує, а мене це надихає, щоб поділитись з вами чимсь цікавеньким, а цього цікавенького ох як багато. А щоб якось вас заохотити, то викладаю новий номер Craft Beer & Brewing – Best in Beer 2020 на своєму телеграм каналі ( на нього, до речі, теж підписуйтесь ) у якому ( у журналі ) дуже цікава підбірка найкращого за версією цього часопису пива у світі  у 2020 році. Тож чекаю на вашу реакцію, бо вірю у те, що ви б не хотіли щоб вас “крутили на піструні”, хоча як то казав пан Фройд, інколи, банан це не просто банан.

Основне про пиво за півгодини чи щось коло того

Basics of Beer – in half an hour or so це ще один курс про пиво на англійській мові для тих хто, ну власне, для кого цей курс, який триває лише 41 хвилину, певно для тих хто готується до іспитів BJCP, або просто для любителів пива, хто вчить або вдосконалює свою англійську.

Duration: 41m | Video: .MP4 1280×720, 30 fps(r) | Audio: AAC, 44100 Hz, 2ch | Size: 865 MB
Genre: eLearning | Language: English History, status, production and consumption of beer

What you’ll learn
What is beer
History of beer
Ingredients of beer
Production of beer
Beer styles

Requirements
None

Description
This course covers the fundamental facts of beer. It covers the history of beer, its current status in the society, the ingredients and the production process, the different beer styles, and serving beer. This is all done in half an hour (or so), so the course is a concise information package on this widely popular alcoholic drink. It serves perfectly as general information or as an introduction before digging deeper into some specific aspect.

Who this course is for:
Everyone interested in beer.

Посилання на курс.

Новий номер Звари сам за вересень

У журналу Звари сам ювілей – йому виповнюєтся 25 років. У номері за вересень з цікавинок: замітки про пиво з фруктами та ягодами, замітка про Orval у якій є рецепти, щоб зварити подібне пиво, замітка із рецептами клонів легендарних пив, замітка про те як солі додають пиву смаку та аромату, замітка про циліндрично-конічні танки (ферментери), ну і ще багато чого.

Untitled

Ага, майже забув, посилання тут.

Велика історія українського пива чи Велика профанація історії?

На Facebook побачив рекламу-пост: Велика історія українського пива. Львів: гільдія пивоварів, авторські закуски та маркетингова стратегія — частина друга, автор: Сергій Пивоваров, редактор: Гліб Гусєв

Read More »