Ось так виглядав Львів, він же Lemberg, на початку 19 століття і аж, мінімум, до 1809 року. Саме у цей період у Львові виходили публіцистичні твори Самуеля Бредетцкі, німецького пастора євангеліста львівської гміни, та одночасно супер-інтенданта цілої провінції Галичини.
Під назвою “Reisebemerkungen über Ungarn und Galizien”(“Туристичні нотатки Угорщини та Галичини”) , вийшов перший та другий том його нотаток, і саме із другого тому цього видання є наведена, вище зображена гравюра “Ansicht von Lemberg”, (“Вид на Львів”), німецького художника J. Blaschke. За словами Stanisława Pepłowski-Schnür, які я цитую із праці “Galiciana 1778-1812”, Самуель Бредетцкі був самим симпатичним і неупередженим спостерігачем, який описав Галичину кінця 18 і початку 19 століття. Бредетцкі осів у Львові у 1806 році і закінчив свій життєвий шлях у ньому ж, у 1812 році. Попри свою професійну діяльність він знайшов час для літературної та публіцистичної роботи. У “Gazeta Lwowska” з 1806 пл 1809 рік виходили його статті присвячені різним аспектам життя у Галичині, а саме сільському господарству, промисловості та економіці. Крім того було видано ще кілька його праць; на жаль так і не вийшла книга по сстатистиці яка стосувалась багатьох сфер життя Галичини; принаймні, відомо, що вона точно існувала у вигляді рукопису, і згадується у його некролозі. Із його нотатко, нас, передусім цікавлять дані про пивоваріння та хмільництво на території Галичини, а точніше, на її сучасних українських землях.
У огляді праць Бредетцкі, Станіслав Пепловскі-Шнюр, наводить дані про англійське пиво яке варилось на пивоварні Бруннера. У другому томі я знайшов у якому саме контексті воно згадувалось Бредетцкі:
“Neu , ganz neu war mir der Grund Nr 4 . , aus welchem Schultes die Juden für die würdigsten Bewohner beyder Galizien hält : Das Bier , welches die Jude n bräuen , fey fast das einzig trinkbare . Ich wohne länger als Herr Schultes in Galizien ; auch habe ich mehrere Theile dieses Landes bereist , und doch diese Erfahrung nicht gemacht. In Lemberg ist treffliches Bier zu haben , aber es ist von Deutschen gebräut ; auch weiß ich , daß auf Kammeralgütern ein gutes Getränke der Art zu bekommen ist , ohnerachtet auf keinem derselben ein Jude der Erzeuger defelben ist . Einige Pohlnische Großen haben felbst mit Englischem Bier , Porter * ), gerathene Versuche gemacht , doch überall find es Deutsche oder Engländer, die diesen großen Bräuereyen vorstehen .”
“Новою, абсолютно новою була причина №4. , вельмишановний пане Шултес, через яку євреїв вважають більше ніж гідними мешканцями Галичини: пиво, яке варятьєвреї , є майже єдиним питним. Я живу довше, ніж Ви пан Шултес, у Галичині; Я також відвідав декілька частин цієї країни, та ще не здобув усього можливого досвіду. У Лемберзі є відмінне пиво, але його варять німці; Я також знаю, що хороший напій такого роду повинен бути отриманий у приватних броварнях, які б не орендували євреї. Деякі ніші у пивній галузі опанували поляки і є дуже вдалі спроби, навіть, з англійським пивом, та портером *), але скрізь на цих броварнях головними спеціалістами є німці або англійці. ”
Примітка до слова портер:
“Von diesem bier wird der seit in lemberg die bouteille um 3 fl. Verkauft. Vald durfte es auch In ermanglung des englischen porters ausser land gefuhrt werden, wenigstens ist mir bekannt, dasss berrits welches nach Odessa bestellt wurde.”
“Я особисто купив 3 пляшки портеру. З того, що я дізнався, був отриманий спеціальний дозвіл на вивіз портеру з країни, який по Дністру доправляється до Одеси.”
Потрібно відзначити, що Бредетцкі вказував, що на період 1805-1807 років, населення Львова складало близько 42 тисяч людей, з них евреїв було близько 21 тисячі, і за словами Бредетцкі вони були гідними мешканцями Галичини, оскільки на орендованих ними броварнях варили задовільне пиво. Також у “Galiciani”, за словами Станіслава Пепловскі-Шнюра, Бредетцкі описав перші кроки у хмільництві на території Галичини, вказуючи, що під Бережанами росла у лісах значна кількість дикого хмелю. Одним з перших хто привіз з Чехії культурні саджанці хмелю та почав займатись хмільництвом у промислових масштабах в Галичині був Preschel, який у Буську вирощував від 30 до 40 центнерів хмелю на рік. Існували ще хмільники у Меденичах біля Дрогобича, у Самборі та у Радовицях на Буковині. Проте Бредетцкі найбільше сподобався хмільник Preschla, який заложив його щоб забезпечити бровар хмелем, який він отримав від боржника. На його прикладі Бредетцкі пропогував розвиток хмільництва на Галичині як один із найбільш доцільних напрямків введення аграрного господарства. Preschl також займався осушенням боліт навколо Львова, для нових забудов, що також позначилось на його гарному вигляді. Усі ці види діяльності привернули увагу цісаря Йосифа Другого, який двійчі відвідував шкіряний завод Preschla, який досягнувши 75 років помер у Буську в 1808 році.
Саме з публікацій Бредетцкі вже інші автори наводили дані про англійське пиво, що варили у Львові. Це ми зустрічаємо в “Hesperus: encyclopaedische Zeitschrift für gebildete Leser”(“Hesperus: енциклопедичний журнал для освічених читачів”), 1813 року видання:
а також у “Vaterländische Blätter für den österreichischen Kaiserstaat”(“Державні патріотичні сторінки Австрійської імперії”) , 1810 року, це видання згадує бровар Максиміліан Бруннера, який варив англійське пиво:
Підсумовуючи можна сказати, що на даний момент, ще не вдалось знайти статті написані Бредетцкі і опубліковані у “Gazeta Lwowska”, у період між 1806 та 1809 роком, у яких згадувалось би пиво у Львові, а саме портер. Тому згадка у книзі “Reisebemerkungen über Ungarn und Galizien”(“Туристичні нотатки Угорщини та Галичини”), про портер у Львові є найпершою, а оскільки дата видання книги 1809 рік, із цього слідує, що це це, поки що є офійійною датою появи портера у Львові.
kasatkapolosatka.wordpress.com 